Аб'юз у стосунках починається там, де один партнер систематично контролює, принижує, залякує або б'є іншого, а той поступово підлаштовує під це все життя: що сказати за вечерею, у що вдягнутися, о котрій повернутися додому. Окрема сварка, навіть гучна й несправедлива, ще не аб'юз. Його видно по тому, що страх і нерівність стають постійним фоном, і поговорити про це на рівних уже неможливо.
Нижче про те, які форми насильства визнає український закон, як відрізнити важкий період від аб'юзу, чому так складно піти і куди звертатися в Україні, якщо ви впізнали в цьому свої стосунки.
Коротко
- Аб'юз тримається на контролі й страху. Одна сварка чи грубе слово самі по собі ним не є.
- Закон визнає чотири форми домашнього насильства: психологічне, економічне, фізичне і сексуальне. Він діє і для пар без шлюбу, які живуть або жили разом.
- Почати можна з дзвінка на 1547 або 116 123. Це безкоштовно, вас вислухають і підкажуть, що робити саме у вашій ситуації.
- Поліція може винести кривднику терміновий заборонний припис до 10 діб, суд видає обмежувальний припис на строк від одного до шести місяців.
- Якщо є загроза життю просто зараз, телефонуйте 102 або 112.
Що вважається аб'юзом
Слова «аб'юз» у законі немає. Там є домашнє насильство, і Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» розкладає його на чотири форми. Ці визначення корисні не тільки юристу. Коли знаєш, як називається те, що відбувається, сумніватися у власному сприйнятті стає трохи важче.
Чотири форми насильства за законом
- Психологічне: словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування.
- Економічне: умисне позбавлення житла, їжі, одягу, грошей, майна чи документів.
- Фізичне: ляпаси, стусани, штовхання, щипання, побої.
- Сексуальне: будь-які дії сексуального характеру без згоди, і в шлюбі теж.
Закон поширюється на подружжя, колишнє подружжя і на тих, хто живе або жив однією сім'єю без шлюбу. Штамп у паспорті для захисту не потрібен.
Ознаки, які легко не помітити
Психологічне насильство найчастіше не помічає саме та людина, яка його зазнає. Синців немає, а кожен окремий випадок легко пояснити втомою, стресом на роботі або «таким уже характером». Тому дивіться не на один вечір, а на те, як змінилися ваші стосунки за кілька місяців.
- партнер перевіряє ваш телефон і листування, злиться, якщо ви «не на зв'язку»;
- з друзями й родиною ви бачитеся все рідше, бо після кожної зустрічі вдома скандал;
- гроші під його контролем, ви звітуєте за кожну покупку або не маєте доступу до спільних коштів;
- ваші почуття знецінюють фразами на кшталт «ти все вигадуєш» чи «з тобою неможливо говорити»;
- звучать погрози піти, забрати дітей, нашкодити собі або розповісти щось про вас;
- перед розмовою вдома ви продумуєте кожне слово, щоб не викликати спалах.
Контроль через телефон
Спільний акаунт, через який партнер бачить, де ви, вимога скидати геолокацію «щоб я не хвилювався», знання всіх ваших паролів і перевірка переписок під приводом турботи. Коли це робиться без вашої згоди і з невдоволенням, якщо ви відмовляєтеся, це вже переслідування, яке закон відносить до психологічного насильства.
Як аб'юз виглядає на самому початку, коли ще немає ні погроз, ні контролю, а є лише надто бурхливе захоплення і перші ревнощі, розібрано в статті про ранні ознаки аб'юзу.
Сварка чи аб'юз: як відрізнити
Пара посварилася через гроші, обоє накричали, наступного дня поговорили й домовилися про бюджет. Неприємно, але це конфлікт. В аб'юзі після сварки нічого не обговорюється на рівних. Один вирішує, другий підлаштовується, а з часом другий боїться навіть почати розмову.
Конфлікт і аб'юз: за якими ознаками розрізнити
| Ознака | Конфлікт | Аб'юз |
|---|---|---|
| Хто поступається | По черзі, буває по-різному | Завжди той самий партнер |
| Що після сварки | Можна повернутися до розмови, вибачитися | Говорити про сварку небезпечно або марно |
| Страх | Неприємно, але не страшно | Ви боїтеся реакції і продумуєте слова наперед |
| Друзі й гроші | У кожного своє коло й доступ до грошей | Коло звужується, гроші під контролем |
| Хто винен | Обоє визнають свою частку | Винні завжди ви, навіть у його спалахах |
| Як ви почуваєтеся | Втомлено, але як собі | Ніби поступово зникаєте, сумніваєтеся у власній пам'яті |
Найнадійніша ознака з цієї таблиці, мабуть, страх.
Буває й так, що сварок багато, але вони рівні: обоє і нападають, і поступаються. Це інша ситуація. Про неї окрема стаття, чому пара постійно свариться і що з цим робити вдвох.
Чому так важко піти
Люди залишаються в таких стосунках не через слабкість чи дурість. Причин зазвичай кілька одночасно.
- Страх того, що партнер зробить, коли дізнається про рішення.
- Гроші й житло. Якщо власних доходів немає або все оформлено на партнера, йти фізично нікуди.
- Діти, і переконання, що їм потрібен батько за будь-яку ціну.
- Періоди тепла після спалахів, коли партнер вибачається, обіцяє змінитися, і надія повертається.
- Сумнів у власному сприйнятті після місяців «ти все перебільшуєш».
- Сором перед батьками, друзями, колегами.
Найміцніше тримає саме чергування тепла й жорстокості. Коли не знаєш, який сьогодні буде вечір, кожен добрий день здається доказом, що «все ще можна виправити», а кожен поганий змушує старатися ще більше. Ззовні це схоже на емоційну залежність від партнера, коли людина розуміє, що їй погано, і все одно не може відпустити. Такий зв'язок нічого не каже про ваш розум чи силу характеру. Він складається з самої непередбачуваності. Розплутувати його доводиться поступово і з підтримкою, як будь-яку залежність. Чим раніше поруч з'являється хтось, хто бачить ситуацію збоку, тим легше повернути собі власний погляд на неї.
Що робити, якщо ви впізнали свої стосунки
Рішення піти чи залишитися ухвалюєте ви, і ніхто не має права вас квапити.
Навіть якщо ви поки не готові нічого міняти, кілька кроків можна зробити вже зараз. Вони нічого не руйнують, зате дають опору на випадок, якщо стане гірше.
Розкажіть одній людині
Виберіть когось, кому довіряєте, і розкажіть хоча б частину. Домовтеся про умовне слово в повідомленні, яке означатиме «викликай поліцію» або «приїжджай».
Збирайте докази
Зберігайте погрози з листування, фото травм і зламаних речей, записуйте дати випадків і що саме сталося. Копії тримайте поза домом або в хмарному сховищі, до якого партнер не має доступу. Усе це знадобиться, якщо ви звернетеся до поліції чи суду, навіть через рік.
Складіть план безпеки
Він потрібен на той випадок, коли йти доведеться швидко, без збирання валіз і пояснень.
Що підготувати заздалегідь
- документи (паспорт, свідоцтва про народження дітей) або їхні копії;
- трохи готівки й картку, про яку партнер не знає;
- запасні ключі й зарядку для телефону;
- адресу людини, до якої можна приїхати в будь-яку годину;
- номери 1547 і 102 у телефоні під нейтральною назвою.
Якщо партнер стежить за телефоном
Шукайте допомогу з чужого або робочого пристрою, якщо така можливість є. Зі свого телефону видаляйте історію браузера й перевірте, які пристрої мають доступ до вашого акаунта.
Куди звернутися по допомогу в Україні
Почати можна з дзвінка, який вас ні до чого не зобов'язує. На лінії вислухають, допоможуть оцінити, наскільки ви в небезпеці, і підкажуть, які служби є саме у вашій громаді.
Куди дзвонити першим, залежить від того, що відбувається зараз.
Знайдіть зону, яка найбільше схожа на вашу ситуацію сьогодні, і почніть з номерів у її нижній частині. Якщо все змінилося за вечір, дивіться на праву зону, навіть коли зранку були в лівій.
Гарячі лінії
- 1547, урядова гаряча лінія з питань домашнього насильства. Безкоштовно й цілодобово, по всій Україні. З вашої згоди передає звернення до поліції протягом доби, за потреби викликає швидку, надає першу психологічну допомогу.
- 116 123 з мобільного або 0 800 500 335. Національна безкоштовна лінія з попередження насильства «Ла Страда-Україна».
- 116 111 або 0 800 500 225, дитяча лінія, якщо насильство бачать або зазнають діти.
- 2345, лінія підтримки для чоловіків, безкоштовно, з 14:00 до 6:00.
- 0 800 213 103, безоплатна правова допомога. Юристи пояснять, як подати заяву і на що ви маєте право.
Поліція і приписи
Телефонуйте 102, коли насильство вже сталося або вам погрожують. Поліція може винести кривднику терміновий заборонний припис строком до 10 діб. На цей час він зобов'язаний триматися від вас подалі, навіть якщо ви живете в одній квартирі. Далі за вашою заявою суд може видати обмежувальний припис на строк від одного до шести місяців. Для цього не потрібно розлучатися чи подавати на аліменти. Не обов'язково й мати синці, бо психологічне насильство закон визнає так само. Якщо не знаєте, з чого почати, зателефонуйте спершу на лінію безоплатної правової допомоги, там підкажуть, які документи підготувати.
Коли потрібен психолог
Психолог не вирішує за вас, іти чи залишатися. Його робота в іншому. Він допомагає знову довіряти власним відчуттям, розібратися, що саме тримає вас у стосунках, і скласти план, який підходить саме вам, з урахуванням дітей, грошей і безпеки.
Варто прийти на консультацію, якщо:
- кілька місяців ви живете в постійній напрузі й продумуєте кожне слово вдома;
- після розмов із партнером сумніваєтеся у власній пам'яті та адекватності;
- погано спите, часто плачете або відчуваєте порожнечу, і це триває довше місяця;
- стали рідше бачитися з близькими й не можете пояснити собі чому;
- уже пішли, але думки весь час повертаються до партнера, а нові стосунки лякають.
З цим працює психолог із питань стосунків. З такою темою краще починати з індивідуальних зустрічей, без партнера. Якщо вдома говорити небезпечно, онлайн-консультацію можна провести без камери й без справжнього імені, з робочого телефону або з машини.
А коли тримати себе в руках уже несила і поговорити потрібно сьогодні, є термінова консультація психолога.
Телефони екстреної допомоги
Якщо вам загрожує небезпека просто зараз, телефонуйте 102 або 112. Якщо вам дуже погано або з'являються думки нашкодити собі, не залишайтеся на самоті й телефонуйте 103 або 112. Цілодобова лінія із запобігання самогубствам Lifeline Ukraine працює за номером 7333.
Запитання та відповіді
Чи може бути аб'юз без побоїв?
Так. Закон визнає психологічне й економічне насильство окремими формами домашнього насильства, і з ними так само можна звертатися на 1547 і до поліції.
Чи може аб'юзер змінитися?
Іноді людина справді змінює поведінку, але для цього вона має сама визнати проблему і довго працювати з фахівцем. Сльози, квіти й обіцянки після спалаху поки що нічого не змінюють, це частина того самого кола. Дивіться на те, що відбувається місяцями, а про свою безпеку дбайте вже зараз, не чекаючи, чим закінчаться обіцянки.
Чи допоможе парна терапія?
Коли в парі є побиття і постійний контроль, спільні консультації не підходять. Інститут Готтманів, на модель якого психологи центру спираються в роботі з парами, розділяє ситуативні зриви в конфлікті і насильство, за допомогою якого один партнер утримує владу над іншим. У другому випадку спершу потрібні індивідуальна допомога, гарячі лінії, а за потреби поліція. Інакше сказане на сесії легко обертається проти вас удома.
Як зрозуміти, що аб'юзер я?
Партнер помітно боїться вашої реакції, ви перевіряєте його телефон, після сварок він замовкає й підлаштовується, а ви не можете зупинитися, коли злитеся? Тоді варто звернутися до психолога, і що раніше, то краще. Сам факт, що ви ставите собі це запитання, вже добрий початок.
Куди звертатися, якщо ми не одружені?
Туди ж: 1547, 116 123, поліція 102. Закон захищає і тих, хто живе або жив разом без шлюбу, і колишнє подружжя.
Як допомогти подрузі чи сестрі, яка в таких стосунках?
Не тисніть «негайно йди від нього» і не критикуйте партнера різко. Людина часто кидається його захищати і закривається від вас. Краще вислухати, сказати, що ви поруч за будь-якого її рішення, і тихо дати номери 1547 і 116 123.
Джерела
- Верховна Рада України. Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII, 2017
- Міністерство соціальної політики України. Урядова гаряча лінія 1547, 2022
- Ла Страда-Україна. Гарячі лінії
- Координаційний центр з надання правової допомоги. Система безоплатної правової допомоги
- Brittle Z. V is for Violence. The Gottman Institute, 2014
Авторка: Валерія Білоцерковська, психологиня, засновниця центру PSY Energy
Практикує з 2014 року, 6 років волонтерства в кризовому центрі. Вища освіта — ХНПУ ім. Г. С. Сковороди (2006–2010), кваліфікація «психолог». Навчання: когнітивно-поведінкова терапія, гештальт-підхід, сімейна системна терапія (МІГІС, 224 год), клінічна психологія (360 год), допомога при кризових станах і ПТСР. Членкиня Асоціації клінічних психологів і психотерапевтів України (ACCU-25-938). Авторка книжки «Стіни, які лікують, і кути, які ранять».
Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію фахівця чи медичну допомогу.
0 коментарів