Центр професійної психологічної допомоги та підтримки
Сб-Нд - вихідний
Перші тижні після мобілізації чоловіка зазвичай найважчі. Земля ніби йде з-під ніг. Ви погано спите, по десять разів перевіряєте телефон, плачете в несподіваних місцях або, навпаки, нічого не відчуваєте і робите все на автоматі. Так реагує більшість людей, у яких близький раптово пішов до війська, і з часом це стає легшим.
«Полюби себе» звучить як порада, яку легко дати й неможливо виконати. Ви дивитеся в дзеркало. Кажете собі щось приємне, а всередині хтось тихо відповідає: «Ну-ну». І стає ще гірше, бо тепер виходить, що ви не вмієте навіть цього. Знайомо?
Стадії вигорання найпростіше уявити як дорогу вниз. Спершу ви тягнете більше, ніж можете, потім перестаєте відновлюватися, далі віддаляєтеся від роботи й людей, а наприкінці втрачаєте віру, що взагалі даєте раду. Де ви зараз, підкажуть три запитання про останній місяць: чи повертаються сили після вихідних, як ви говорите про роботу і чи вірите, що робите її добре.
Вам легше просидіти над задачею до ночі, ніж написати колезі одне повідомлення, і ви тягнете валізи через усе місто, хоча брат вільний і живе поруч. А коли хтось пропонує допомогу, відповідь вилітає раніше, ніж встигаєте подумати: «Та ні, я впораюсь».
