Після народження дитини більшість пар помічає, що віддалилися одне від одного. Розмови звелися до підгузків і графіка годувань, торкаєтеся одне одного рідко, а на будь-яке зауваження хочеться огризнутися. Це не означає, що почуття закінчилися. Так виглядає криза у стосунках після народження дитини, і через неї проходить більшість пар, особливо в перший рік.
Сама вона здебільшого не минає. Але й вічно не тягнеться. Пари, які виходять з неї ближчими, роблять кілька простих речей, і їх можна почати вже цього тижня. Нижче про те, чому так стається, як відрізнити звичайну перебудову від депресії в когось із вас, що робити вдома і з якими ознаками краще не відкладати розмову з психологом.
Коротко
- Погіршення стосунків після пологів зафіксоване в довгих дослідженнях пар, і в матерів та батьків воно приблизно однакове.
- Головні причини: недосип, нерівний розподіл справ, відчуття, що партнер «зайвий», і майже повна відсутність часу вдвох.
- Допомагають розмова про обов'язки вголос, щоденні 15–20 хвилин одне для одного і звичка помічати хороше в партнері.
- Пригнічений настрій довше двох тижнів після пологів може бути депресією, і буває вона і в мам, і в тат.
- Психолог потрібен, якщо віддалення триває місяцями, сварки стали щоденними або хтось із вас каже, що не хоче так жити.
Чому після народження дитини пара віддаляється
Дослідники з США у 2009 році опублікували результати восьмирічного спостереження за 218 подружніми парами. Після народження першої дитини стосунки в парах погіршувалися різко: менше теплоти, більше конфліктів, причому і за словами самих подружжів, і за записами їхніх розмов. Падіння було невеликим або помірним, але трималося роками, тоді як пари без дітей теж поступово «охолоняли», тільки рівно, рік за роком, без такого різкого стрибка одразу після пологів. Матері й батьки змінювалися однаково, тож віддаляються обоє, хоч і відчувають це кожен по-своєму.
Ще одна робота, з лабораторії Джона Готтмана, порівнювала молоді пари протягом чотирьох-шести років шлюбу. Серед дружин, які стали мамами, задоволення шлюбом знизилося в 67 %, тоді як серед бездітних дружин за той самий час таких виявилося 49 %, тобто погіршення буває і без дітей, просто рідше. Різниця помітна, хоча й не катастрофічна: третина нових батьків пройшла цей період без втрат або навіть зблизилася.
Що саме змінюється в парі, найчастіше видно з дрібниць.
Втома, якій нема куди подітися
Хронічний недосип робить людину дратівливою. Терпіння меншає. Те, що раніше ви пропустили б повз вуха, тепер зачіпає. Розмова «як минув день» не відбувається, бо обоє засинають, щойно дитина заснула, і так тижнями.
Справи, які ніхто вголос не ділив
До пологів побут зазвичай ділився сам собою. Із дитиною обсяг справ зростає в рази, і якщо ніхто не проговорює, хто що робить, у когось одного накопичується відчуття несправедливості. Вона рахує, скільки разів вставала вночі. Він рахує години на роботі й не розуміє, чому вдома його зустрічають претензіями, адже він теж не спить і теж утомився, просто втома в нього інша і помітна менше.
Тато, який почувається зайвим
Перші місяці мама й дитина часто живуть як одне ціле: годування, сон, власний ритм. Чоловік може почуватися незграбним (усе робить «не так») і поступово відступати, довше затримуватися на роботі, сидіти в телефоні. Мама бачить у цьому байдужість і перестає просити, а він сприймає її мовчання як знак, що без нього справляються, і через кілька місяців обоє почуваються самотніми в одній квартирі.
Близькість і секс
Секс після пологів часто надовго зникає зі стосунків, і це одна з тем, про які пари мовчать найдовше. У жінки змінене тіло, втома і просто бажання, щоб її хоч годину ніхто не торкався. Чоловік може сприймати відмову як відкидання себе. Чоловікові теж буває непросто. Він міг бачити пологи, боїться зробити боляче або просто не знає, з якого боку тепер підійти. Якщо про це не говорити, кожен вигадує свою версію, і обидві болючі. Почати можна з дотиків без продовження: обійми, рука на плечі, сидіти поруч на дивані.
Звичайна перебудова чи вже щось серйозніше
Сварки через посуд і втому в перші місяці з немовлям бувають майже в усіх, і самі по собі вони мало що кажуть про те, що буде з вашою парою далі. Тривожніше інше. Між вами стає холодно, і нічого не змінюється навіть тоді, коли дитина підросла й ви трохи виспалися. Таблиця допоможе зорієнтуватися, де ви зараз.
Звичайна криза після народження дитини і ознаки, що самим уже важко
| Що відбувається | Звичайна перебудова | Привід звернутися по допомогу |
|---|---|---|
| Сварки | Через побут і втому, після них миритеся | Щодня, з образами й приниженнями, без примирення |
| Розмови | Коротші, переважно про дитину | Майже не розмовляєте або спілкуєтеся через дитину |
| Близькість | Секс рідше, але обійми й тепло лишаються | Уникаєте будь-яких дотиків місяцями |
| Настрій | Буває сумно й тривожно, минає за тиждень-два | Пригнічений стан тримається тижнями, нічого не радує |
| Плани на майбутнє | Втомилися, але уявляєте себе разом | Хтось із вас усе частіше думає про розлучення |
Коли більшість ваших відповідей у середній колонці, вам, найпевніше, допоможе те, що описано далі.
Права колонка теж не вирок, але чекати, поки «само минеться», тут не варто. Якщо ж напругу в пару додають батьки чи свекруха, допоможе стаття про те, як поводитися, коли свекруха втручається в родину.
Що можна зробити вже цього тижня
Почати краще з однієї-двох речей. Сил у вас зараз небагато, і план на десять пунктів закінчиться ще однією претензією одне до одного.
У дослідженні Готтманів стосунки краще пережили народження дитини ті пари, де партнери ще до пологів виявляли одне до одного прихильність, цікавилися життям одне одного і сприймали проблеми як спільні, такі, які можна розв'язати удвох. Ці три речі й лягли в основу програми Bringing Baby Home, після якої пари повідомляли про більше задоволення стосунками і менше ворожості. Схема нижче про те, як перенести це в звичайний тиждень з немовлям.
Почніть із першої картки й додавайте наступну, коли попередня стане звичкою. Якщо щось не виходить тиждень поспіль, поверніться на крок назад і спробуйте ще раз.
Ось чотири кроки по черзі.
Поділіть справи вголос
Сядьте разом і випишіть усе, що зараз треба робити вдома і з дитиною: нічні підйоми, купання, прання, закупи, оплати, прогулянки. Список виходить довгим. Потім домовтеся, хто що бере на себе, і через два тижні перегляньте список.
Як почати таку розмову без сварки
Не посеред ночі і не тоді, коли вас щойно щось розізлило. Скажіть, що хочете разом подивитися, як вам зараз живеться, і що вам важливо, щоб обом було легше. Говорити допомагає формула «мені потрібно» замість «ти ніколи». Наприклад: «Мені потрібна хоча б одна ніч на тиждень, коли я сплю до ранку. Яку ніч ти можеш узяти?». Чоловік, який почувається зайвим, часто охоче бере на себе справу, коли її віддають йому повністю, разом із правом робити по-своєму. Купання, ранкова прогулянка, вечірнє вкладання по суботах. Поправляти його щоразу не треба, навіть якщо підгузок одягнений не так, як зробили б ви, бо інакше за тиждень він знову відступить.
Побачення в ресторані з немовлям удома бувають рідко. Досить 15–20 хвилин увечері, коли дитина спить, без телефонів і без розмов про побут. Запитайте, як він насправді, що його непокоїть на роботі, про що вона думала сьогодні. Звучить це дрібно. Проте саме з таких розмов і складається відчуття, що ви знову пара, і ви вже не двоє змучених сусідів.
Говоріть про себе
«Ти взагалі не допомагаєш» майже завжди закінчується обороною. «Я дуже втомилася і почуваюся самотньою, мені тебе бракує» відкриває розмову.
Помічайте хороше
Втомлена людина бачить у партнері переважно недоліки. Спробуйте щодня казати вголос хоч одну річ, за яку ви вдячні: що погуляв із візочком, що приготувала вечерю. Це перше, що випадає зі стосунків після пологів, і повертати його варто одним із перших.
Буває, що ініціатива лише з одного боку.
Тоді починайте з того, що залежить від вас: як ви говорите, про що просите і як реагуєте на його відступ, коли він знову йде в телефон або затримується на роботі. Зміна одного партнера рано чи пізно змінює і відповідь другого, хоч і не так швидко, як хотілося б.
Коли за віддаленням стоїть депресія
Плаксивість і перепади настрою в перші дні після пологів дуже поширені. За даними NHS, такий стан зазвичай минає протягом двох тижнів. Якщо ж пригніченість тримається довше, не радує ніщо, важко спати й зосередитися і не виходить відчути зв'язок із малюком, це може бути післяпологова депресія, і вона ніяк не залежить від того, наскільки сильно ви любите дитину чи партнера.
Про тат говорять рідше, хоча NHS прямо пише, що депресія після народження дитини буває і в батьків, і в партнерів. В огляді 2010 року, де об'єднали дані понад 28 тисяч чоловіків із 16 країн, ознаки депресії були приблизно в кожного десятого батька. На третьому-шостому місяці після пологів цей показник сягав чверті. Депресія в одного з батьків помітно частіше трапляється разом із депресією в другого. У чоловіків вона нерідко виглядає як дратівливість, замкненість, пізні повернення додому, і партнерка сприймає її за байдужість.
Діагноз ставить лікар. Собі чи партнерові ставити його не потрібно. Але якщо впізнаєте ці ознаки, говоріть про них окремо від розмови про стосунки. А з затяжним пригніченим станом можна звернутися до психолога при депресії та стресі, окремо від парної роботи або паралельно з нею.
Коли варто звернутися до психолога
Звернутися варто, якщо ви впізнаєте у себе хоча б один пункт.
- віддалення і холод тримаються довше трьох-чотирьох місяців і не слабшають, навіть коли дитина почала краще спати;
- сварки стали щоденними, з образами, і ви не можете спокійно обговорити жодне спільне рішення;
- хтось із вас усе частіше говорить про розлучення або живе з думкою «я тут чужий»;
- пригнічений настрій, сльози чи роздратування в одного з вас тримаються довше двох тижнів;
- старші діти бачать конфлікти й почали поводитися інакше, гірше сплять, частіше плачуть або стали агресивнішими.
З цим можна прийти до психолога для пар удвох або поодинці. Психологи центру працюють із парами за методом Готтманів, а перехід до батьківства для цього методу одна з основних тем. Якщо партнер поки не готовий, почніть самі.
Вибратися в кабінет, коли вдома немовля, буває непросто. Тоді підійде онлайн-консультація психолога, поки дитина спить. Камеру можна не вмикати і справжнього імені не називати.
Телефони екстреної допомоги
Якщо вам дуже погано, з'являються думки нашкодити собі чи дитині або вам загрожує небезпека вдома, не залишайтеся на самоті. Телефонуйте 103 або 112. Цілодобова лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine працює за номером 7333.
Запитання та відповіді
Скільки триває криза після народження дитини?
Точного терміну немає. Найважче, як правило, у перший рік, коли недосип найсильніший, а ролі ще не усталилися. Довгі спостереження показують, що без зусиль самої пари частина змін тримається роками, тому чекати, що все мине, коли дитина піде в садок, не варто.
Чи нормально, що після пологів не хочеться сексу?
Так, цілком. Це дуже поширено, особливо в перші місяці й під час грудного вигодовування. Проблемою це стає тоді, коли про це не говорять і один із партнерів сприймає відмову як те, що його розлюбили. Говоріть про свої відчуття і про те, якої близькості вам зараз хочеться, навіть якщо це поки тільки обійми.
Чоловік після народження дитини став холодним. Чи він розлюбив?
У більшості випадків ні. Чоловіки нерідко відступають, коли почуваються непотрібними або невправними поруч із немовлям, а інколи за холодністю стоїть його власний виснажений чи пригнічений стан. Запитайте його прямо, як він почувається в новій ролі, і дайте йому окрему справу з дитиною.
Чи допоможе друга дитина зблизитися?
Розраховувати не варто. Ще одна дитина знову додає навантаження й недосипу, тож напруга, яку пара не встигла розв'язати, частіше посилюється. Спершу краще повернути контакт між вами, а вже потім вирішувати, чи хочете ви ще дітей.
Чи можна піти до психолога без чоловіка?
Так. З такою темою часто приходять поодинці, і цього достатньо, щоб почати. На індивідуальних зустрічах ви розберетеся у своїй частині ситуації, а якщо партнер згодом захоче, можна перейти до спільних сесій.
Джерела
- Doss B. D., Rhoades G. K., Stanley S. M., Markman H. J. The effect of the transition to parenthood on relationship quality: an 8-year prospective study. Journal of Personality and Social Psychology, 2009
- University of Washington. Shapiro A. F., Gottman J. M., Carrère S. The baby and the marriage, повідомлення про дослідження, 2000
- Paulson J. F., Bazemore S. D. Prenatal and postpartum depression in fathers and its association with maternal depression: a meta-analysis. JAMA, 2010
- NHS. Postnatal depression: overview
- The Gottman Institute. The transition to parenthood
Авторка: Валерія Білоцерковська, психологиня, засновниця центру PSY Energy
Практикує з 2014 року, 6 років волонтерства в кризовому центрі. Вища освіта — ХНПУ ім. Г. С. Сковороди (2006–2010), кваліфікація «психолог». Навчання: когнітивно-поведінкова терапія, гештальт-підхід, сімейна системна терапія (МІГІС, 224 год), клінічна психологія (360 год), допомога при кризових станах і ПТСР. Членкиня Асоціації клінічних психологів і психотерапевтів України (ACCU-25-938). Авторка книжки «Стіни, які лікують, і кути, які ранять».
Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію фахівця чи медичну допомогу.
0 коментарів